Министерство просвещения Российской Федерации опубликовало проекты новых ФГОС начального общего образования (НОО) и основного общего образования (ООО) для общественной экспертизы в 2019-2020 учебном году! Существенным отличием проекта ФГОС НОО является детализация предметных результатов освоения 9...

Программки педагогов

Дорогие школьники! Уважаемые родители! Поздравляю Вас с наступающим праздником Днем Знаний! Всем уча...

Наш баннер

Мы будем благодарны, если Вы установите на своем сайте наш баннер!

Код баннера:
<a href="https://simfiki.ru/" target="_blank"> <img src="https://simfiki.ru/banner/simfban2.gif" width="88" height="31" alt="Симферопольские школьники">
Все баннеры...

Сейчас на сайте

Сейчас на сайте 0 пользователей и 0 гостей.

Партнеры и Статистика


Общеобразовательная школа №43 г. Симферополя
Системи освіти покликані сприяти реалізації основних задач соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, бо насамперед школа готовить людину до активної діяльності у різних сферах економіки, культури та політичного життя суспільства. Роль школи, як базового ланцюга освіти надзвичайно важлива. Здатність школи досить гнучко реагувати на запит суспільства, зберігаючи при цьому накопичений позитивний досвід, мають велике значення.
На теперішній час практично всі розвинуті країни світу усвідомили необхідність реформування своїх систем освіти з тим, щоб учень став центральною фігурою навчального процесу. Це стало особливо очевидно, коли освіта практично набула характер обов’язкової масової середньої освіти. Важливість такого підходу до освіти точно висловив американський бізнесмен Джон Гріллос, сказавши, що його мало турбує міцність придбаних учнями знань в той чи іншій області, оскільки, ці знання підлягають змінам кожен рік, і ці знання застаріють під час раніше, ніж учні зуміють їх застосувати. Значно важливіше, вважає він, щоб в економіку приходили молоді люди, котрі вміють самостійно вчитися працювати з інформацією, самостійно вдосконалювати свої знання та вміння в різних областях, придбавши, якщо виявиться необхідним, нові знання, професії, тому що саме цим їм треба займатися все їх свідома життя.
Отже, суспільство інформаційних технологій зацікавлене в тому, щоб його громадяни були здатні самостійно, активно діяти, приймати рішення, гнучко адаптуватися до змінних умов життя.
Звідси сучасне інформаційне суспільство ставить перед усіма типами навчальних закладів і перш за все перед школою задачу підготовки випускників, здатних:
- гнучко адаптуватися у змінних життєвих ситуаціях, самостійно набуваючи необхідних знань;
- самостійно критично мислити;
- грамотно працювати з інформацією;
- бути комунікабельними;
- самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня.
Для цього необхідні перш за все умови можливості залучити кожного учня в активний пізнавальний процес, причому не процес пасивного оволодіння знаннями, а активної пізнавальної діяльності кожного учня, застосування їх на практиці цих знань та чіткого усвідомлення де, яким чином і для яких цілей ці знання можуть бути застосовані, це можливість працювати разом, у співробітництві при розв’язуванні різноманітних проблем, виявляючи при цьому визначені комунікативні вміння, можливість широкого спілкування з однолітків з інших шкіл свого регіону, других регіонів країни і навіть других країн світу, можливість вільного доступу до необхідної інформації не тільки в інформаційних центрах своєї школи, а й, і в наукових, культурних, інформаційних центрах всього світу з метою формування особистої незалежної, але аргументованої думки по тій чи іншій проблемі, можливості її всебічного дослідження.
Розв’язування цих задач потребує комплексних зусиль не тільки школи, а і всього суспільства.
Вирішувати всі ці актуальні проблеми педагогіки треба ефективно і послідовно, причому за достатньо короткі терміни, бо потреба у перебудові освіти і розвитку відповідної навально-матеріальної бази очевидні вже сьогодні. З цією метою треба, враховуючи характер системоутворюючих зв’язків між компонентами освітньої системи, знайти той ланцюжок за який можна витягти весь ланцюг, тобто реально виконати цілі освіти у нових соціальних та економічних умовах. Таким ланцюжком можуть стати нові педагогічні технології. відділити одне ввід другого неможливо, оскільки тільки широке впровадження нових педагогічних технологій дозволить змінити саму парадигму освіти і тільки нові інформаційні технології дозволять найбільш ефективно реалізувати можливості, закладені у нових педагогічних технологіях.
Вчителями гімназії використовуються комп’ютери на уроках, які проходять за графіком затвердженим директором, а також проводяться відкриті уроки на педрадах, семінарах директорів та заступників директорів на рівні міста та республіки.
Комп’ютерні уроки допомагають у навчанні, воно стає цікавим і незвичайним, матеріал сприймається легше, зрозуміліше.
З минулого року комп’ютери використовують в Internet-олімпіаді з англійської мови. Її результати: 7 учнів – лауреати, а учень 10 класу Ян Ахрамович посів ІІ місце в Internet-олімпіаді по Криму.
Використовуються комп’ютери і для випуску гімназійної газети, оформлення дидактичного матеріалу і науково-пошукових робіт, ведення ділової документації.
Одна з актуальних проблем, які стоять сьогодні перед школою – поліпшення якості роботи педагогічних кадрів.
Сьогоднішній економічний стан нашої держави не дозволяє навіть мріяти про спеціальну післявузівську підготовку вчителів для гімназистів.
Вихід один – зробити наголос на методичні роботі, і насамперед на самостійній діяльності вчителя.
Слід зазначити, що самоосвітня діяльність вчителів визначається не тільки побажаннями - вона регламентується нормативними документами. Зокрема актуальність проблематики самоосвіти є одним із критеріїв оцінювання ефективності методичної роботи в школі.
Тому в подальшому виходимо з того, що самоосвіта – невід’ємна складова частина діяльності вчителя.
Виконання цього завдання безпосередньо пов’язане з проблемою підвищення фахового рівня та творчої майстерності вчителів, яка розв’язується різними способами, насамперед за допомогою науково-методичної діяльності педагогічного колективу.
Ефективність науково-методичної роботи як важливої складової системи післядипломної освіти педагогічних кадрів значною мірою визначається рівнем її організації.
Методична робота в школі має передбачити таку цілісну систему підвищення науково-теоретичного і загальнокультурного рівнів психолого-педагогічної підготовки, яка сприяла б зростанню професійної майстерності вчителя.
Кожен вчитель в гімназії забезпечений набором періодики.
Формування духовно багатої особистості вчителя в наш час – питання дуже важливе, бо зростає відповідальність педагогів за результати їхньої праці. Суспільна значущість цієї проблеми характеризується словами видатного педагога В.О. Сухомлинського: “Учень повинен знати і відчувати, що на його совісті – доля кожної дитини, що від його духовної культури та ідейного багатства залежить розум, здоров’я, щастя кожної людини, яку виховує школа”. Тільки духовно багата особистість може виховати духовно розвинену людину.
Платон навчався в школі Сократа, прийшовши до вчителя 20-річним юнаком. Після його смерті він заснував у Афінах власну філософську школу – Академію. І ось до цієї Академії завітав 17-річний хлопець із Македонії, якого звали Аристотель. Двадцять років він засвоював вчення Платона і став геніальним філософом, учителем великого полководця Олександра Македонського. Зі школи Аристотеля вийшов філософ Теофраст, у нього гострив свій розум Стратон.
Так було колись. Отже, щоб були розумні і виховані учні, треба дбати, аби були високоосвічені, духовно багаті вчителі.
Основою для оцінки рівня педагогічної майстерності є методична карта участі педагогів у підвищенні науково-теоретичного рівня та професіоналізму. Методичну карту веде окремо кожен учитель від однієї атестації до наступної.
Атестація відіграє основну роль у становленні, згуртуванні та вихованні творчого колективу. Під час атестації вивчають професійні якості вчителя, його сильні та слабкі сторони, рівень загальної культури, створюють оптимальні умови для вивчення й упровадження передового педагогічного досвіду кращих вчителів школи. А підсумком атестації вчителя є його звіт на робочому місці.
Серед різноманітних напрямків нових педагогічних технологій найбільш адекватними поставленим цілям з цієї точки зору є:
- навчально-ознайомча практика;
- науково-пошукова робота;
- колективний захист проекту.
Всі три напрямки нових педагогічних технологій відносяться до так названого гуманістичного підходу у психології і в освіті, головною відмінною рисою якого є особлива увага до індивідуальності людини, її особистості, чіткої орієнтації на свідомий розвиток самостійного критичного мислення.
Якщо кожне з цих напрямків педагогічних технологій буде інтегровано в тій чи іншій ступені, а також між собою і знайде своє місце в навчально-виховному процесі, поступово цілком природно витискуючи традиційні методи і форми роботи, то думається зі спливом часу вдасться напрацювати найбільш оптимальний підхід до організації навчального процесу в наших умовах, враховуючи специфіку української школи та нашого культурного середовища.
У нашому закладі учні проходили навчально-ознайомчу практику в краєзнавчому та художньому музеях, редакції газети “Кримська світлиця”, а практика під гаслом “Дорогами рідного краю” проводиться з першого року існування гімназії. Вона здійснюється в рамках проектної діяльності за підтримки фонду “Відродження”.
За цей період учні провели геологічну та літературну практику в Коктебелі, де досліджували мінеральний склад гірських порід та життя і творчість поетів і письменників Максиміліана Волошина та Олександра Гріна, імена яких пов’язані зі східним Кримом; екологічну практику в с. Мар’їно, в якій на карту були нанесені усі смиттєзвалища; краєзнавчу практику в с. Міжводном Чорноморського району, в якій вивчали заселення українцями Криму і як результат – в селі відкрили клас з українською мовою навчання.
Результати практик оформлюються у такому вигляді. Саме цю роботу, по Між водному, брали в американські та австралійські недільні школи для вивчення і на неї дав відгук власний кореспондент щотижневика “Дзеркало тижня” в Криму Микола Семена.
“Матеріал, зібраний учнями школи-гімназії, має велику цінність за своїми фактичними, історичними, культурно-національними даними. Учасники експедиції під час збирання матеріалу виявили значний хист дослідників, літераторів, істориків, журналістів, інтерв'юерів, психологів, істориків. Вони змогли не тільки зібрати унікальні дані з історії того регіону Криму, але й виклали його в захоплюючій літературній формі, змогли співставити його з іншими історичними та літературними фактами, піднялися до теоретичного узагальнення зібраного історичного матеріалу. Тому як зразок для інших робіт вона має велике значення.
Робота тим більш цінна для учнів гімназії майбутніх поколінь, що тут зібрано той матеріал, який разом з людьми, що відійшли, або ж скоро відійдуть у небуття, міг бути втраченим назавжди. Але завдяки авторам роботи цього не сталося. Пройдуть ще довгі роки, але ця робота назавжди зафіксувала історичні факти, які може, будуть надихати вчених та літераторів на нові твори, нові узагальнення, нові гіпотези.
Можна рекомендувати тиражувати твір "Дорогами рідного краю" в багатьох примірниках, зберігати в бібліотеці, використовувати під час навчання як теоретичний та практичний посібник для вивчення історії Криму. Є сенс поширити його для бібліотек інших шкіл для того, щоб він служив зразком для їх учнів та джерелом для вивчення історії рідного краю”.
На сьогодні, виходячи з економічних умов, навчально-ознайомча практика трансформувалася у курс “шкільне лісництво”, який буде проходити на базі Сімферопольського лісового господарства, під керівництвом його директора Мамедова Західа Імрановича та головного лісничого Погребова Анатолія Михайловича. Курс ділиться на теоретичну та практичну частину. Мета курсу: виховання майбутніх працівників лісного господарства. На своєму відведеному клаптику лісу учні будуть вирощувати дерева від висіву насіння до черенкування та охорони лісу.
Одним із засобів внести проблемність у процес пізнання, поставити учнів у ситуацію активної мислительної пошукової діяльності є науково-дослідницькі роботи, які здійснюються під керівництвом викладачів гімназії та вищих навчальних закладів. Її результати відображаються у рефератах, в яких учні викладають власні погляди з досліджуваних проблем. Добре продумана й організована науково-дослідницька дасть змогу підвищити пізнавальну активність гімназистів, їхній інтерес до процесу навчання, самостійність. Під час її виконання гімназисти вчаться бути уважними, виділяти головне, важливе, зіставляти порівнювати, робити власні логічні висновки, давати оцінку вчинкам, стосункам людей, суспільним і культурним явищам та процесам, висловлювати судження, оформляти свої спостереження в мовному плані образно, добираючи потрібні вислови.
З 2001 року учні нашої гімназії активно займаються індивідуальною науково-пошуковою роботою з предметів українська мова та література, українознавство, правознавство, зарубіжна література, іноземна мова, географія, біологія, фізика, хімія та журналістика. Так 6 учнів стали кандидатами у члени МАН “Шукач”, а робота Кангієвої Алієв, учениці 11 класу “Українське законодавство про ЗМІ у порівнянні з міжнародно-правовими нормативами” вийшла на ІІІ етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН у місто Київ, де отримала диплом третього ступеня.
В цьому році 10 робіт гімназистів з рецензіями або відгуками пройшли на міську сесію МАН з української літератури, українознавства, історії, зарубіжної літератури, фізики, німецької мови, правознавства. Наприклад, на роботу учениці 11 класу Шевченко Анастасії “Актуальні питання щодо еволюції української діаспори і її роль в суспільстві на сучасному етапі розвитку як об’єкту державної політики”, яка була відіслана в Америку, написала відгук Катерина Кричевська-Росандич, видатна художниця українського походження.
“Робота Анастасії Шевченко ¬– є чудова ілюстрація і я Вам низько клонюсь за це!
На фоні стільких нарікань, зневірять, або не цікавості, які я чую, дістаю з України – тут, раптом – досягнення, позитив, особливо така серйозна, наукова праця, дуже гарно надрукована. В тому, що я прочитала – я просто зворушена, що Ви приділили мені стільки місця! Я Вам бажаю дальших успіхів, хоробрості і віри в себе!”
Одне слово, пошукова робота як вид діяльності розвиває у гімназистів пізнавальний інтерес до предмета, самостійне усвідомлене сприйняття дійсності, критично-оцінювальне ставлення до неї, формує міцні глибокі знання, науковий світогляд і, що дуже важливо, забезпечує високий рівень навченості учнів. А це, у свою чергу, сприятиме формуванню вільної, мислячої, активної особистості, так потрібної нашому суспільству.
Директор НВК "Українська школа-гімназія" Руденко Н.І.

Возможно всё

Для учащихся I смены оптимальны часы приема пищи: первый завтрак – дома в 7.00 – 8.00; второй завтрак – 10.30-11.00; обед – 13.00 – 14.00; полдник – в 16.30 – 17.00; ужин – 19.00-20.00 не позже, чем за полтора часа до сна. Для учащихся II смены: завтрак – 7.00-8-00; обед – 12.00-12-30; полдник...

Год Лошади бывает
Лишь раз в двенадцать лет.
Сил много прибавляет,
И это не секрет.
И в праздник педагоги
Расслабятся слегка
С семьей забыв тревоги –
Работа нелегка.
Поздравим с Новым годом
Наставников родных,
Пусть просвещенья плодом
Насытят молодых.

Векшина Виктория, школа №43

В данной программе выводятся фотографии знаменитых актеров кино, певцов-звезд. При правильном или н...